16.03.2017
Проблематика статі у перекладі є одним із найменш заторкуваних тем, скоріш за все тому, що переклад є настільки складним процесом, а його техніки настільки індивідуальні, що елемент статі перекладача має мінімальне значення. Незважаючи на те, що різниці не є драстичними, все ж варто згадати про ті, які можна спостерегти.
Загально вважається, що жінки мають кращу свідомість і знання норм, які існують у мовній комунікації, використовують більше евфемізмів, форм увічливості, інтенсифікаторів та метафор, а а також будують довші речення, вживаючи при цьому більше сполучників, а зміну теми рідко маркують знаком оклику. Натомість чоловіки частіше і охочіше вживають прості слова, неформальні, характеризуються кращою здатністю абстрактного мислення і краще помічають аналогії. Ось чому дослідники задумуються, чи ці різниці також можуть мати вплив на процес перекладу.
Відповідно до досліджень, багато розбіжностей у техніках перекладу серед емоційних форм, наприклад, чоловіки частіше опускають знаки оклику, упускають емотивність або частіше використовують форми набагато більше описові (охочіше перекладають, наприклад, англійський вираз «oh» як «чорт», «до дідька»). З іншої сторони, жінки-перекладачі більше вживають евфемізми.
Наступну істотну різницю можна помітити в ампліфікації (тобто кількісній експлікації, без додавання сенсу, якого нема в оригіналі), в той час як жінки вдвічі більше ніж чоловіки, додають маркери дискурсу, тобто сполучники і т. д., наприклад:
They probably are trying to forget that they are married. It won’t work.
Вони, можливо стараються забути, що є одруженими, але це їм не вдасться.
У чоловіків ампліфікація проявляється скоріше як удосконалення значення або намагання осягнути певних стилістичних ефектів, наприклад:
If a child falls down and skins his knee, they rush him to the bathroom to put medicine and band-aids on the injury, and give him a hug.
Коли дитина перекинеться і подряпає коліно, жінка біжить з ним до ванни, обмиває рану, цілує, дує, обіймає.
У свою чергу, у випадку модуляції тексту, у жінок можна помітити часту зміну реєстру, стилістичне урізноманітнення (відсутність повторів одного слова), або форми більше стилістично наповнені, наприклад:
And when a woman isn’t nagging, she is complaining.
Коли жінка робить перерву у наріканні, то заповнює її наріканням.
Зате чоловіки мають тенденцію до останньої форми модуляції, наприклад:
Just because a man spends a bit too much time looking at a new babe at the pool, they accuse him of cheating.
Довгий погляд на нову жінку біля басейну – і вже сиплються звинувачення в зраді.
Як бачимо, існують зауважені різниці в техніках перекладу жінки-перекладача і чоловіка-перекладача. Але такі різниці все ще залишаються мало досліджені, що становити підставу для висновків, хоч ці спостереження безперечно залишаються дуже цікавими.
Статтю опрацьовано на основі «Жінка-перекладач, чоловік-перекладач. Історія двох текстів і кількох (десяти) перекладів» Еви Ґумуль.
Львів, 15.01.2017 р.
