27.01.2016
Одним із найважливіших завдань, яке стоїть під час перекладу фільмів, є якнайкраща передача глядачеві особливостей іноземної культури. Таким чином, найбільше проблем зі збереженням автентичності культури може виникати при перекладі серіалів. З огляду на їхній масштабний сюжет, серіали часто використовують посилання на буденні речі, наприклад, продукти харчування, приміщення, установи, пам’ятники, історичні події, місцеву рекламу, відомих осіб зі світу медіа, політики та спорту. Однак такі посилання навряд чи будуть викликати асоціації у зарубіжного глядача. Роль перекладача полягає у тому, щоб дати можливість глядачеві, який ніколи не стикався з місцевою культурою, оцінити фільм повною мірою.
Одним із методів перекладу фільмів, спрямований на заміну елемента чужої культури вітчизняним відповідником, є адаптація, звана також локалізацією або доместикацією. Даний метод перекладу полягає у тому, що перекладач може замінити, наприклад, відомого американського телерепортера Пітера Дженнінгса на польського журналіста Томаша Ліса.
Адаптація безумовно вражає своєю ефективністю та дозволяє перекладачеві проявити усі свої вміння. З іншого ж боку, адаптація має ряд обмежень, про які часто забувають. У своїй книжці «Переклад сленгу в фільмі», Міхал Харцаж розмірковує над тим, чи доцільно замінювати відому з «Плейбой» манекенницю Джейн Кеннеді на польську співачку Дороту Рабчевську або танцівницю Марту Вішнєвську.
Такий вибір спотворюватиме культурні реалії, тому він не буде раціональним з боку перекладачів. У розмові американця ніколи б не могла з’явитись особа Дороти Рябчевської, адже він ніколи про неї не чув. Для збереження враження невимушеності у перекладі фільму слід уникати посилань на речі, які б у пересічного глядача складали враження ненатуральності у даному контексті. Адже завдання перекладача полягає у необхідності замаскувати свою роль - посередника між оригінальним твором та глядачем.
В основу даної статті лягла стаття Аркадіуша Бельчика «Обережно з локалізацією».
